19 грудня в актовій залі школи учні 2-А класу провели свято Миколая
для учнів початкової школи. Ми старанно готувалися: вивчили вірші, пісні.
Але найцікавішим було те, що за час підготовки до свята ми дізналися, що
святий Миколай – це не казковий персонаж, якого придумала людська уява.
Християни різних обрядів (православні, греко- та римо-католики)
пам’ятають та шанують його як великого святого.
Миколай Чудотворець – улюблений святий нашого народу. Чим же
заслужив він любов людей?
Його називають святитель Миколай, тому що він був священиком. Його
називають Чудотворець, тому що здійснив багато-багато чудес. Його
називають Мирлікійським, тому що він був священиком в місті Мири
Лікійської країни.
Було це дуже-дуже давно, більше 1700 років. В країні Лікійській,
в місті Патари жило праведне подружжя – Нонна і Феофан. Жили вони
в мирі й згоді, та тільки одна печаль була у них – не було дітей. Нонна
і Феофан молилися, щоб Господь послав їм дитину, життя якої вони
обіцяли посвятити Богу. Якою ж великою була радість благочестивих
батьків, коли у них народився син!
Батьки принесли малюка до храму хрестити – і раптом сталося чудо:
немовля само стало ніжками на дно купелі і так простояло 3 години.
Всі присутні були настільки вражені, що навіть не наважувалися його
підтримувати. При хрещенні малюк одержав ім’я Николай, що означає
«переможець народів».
Ріс хлопчик дуже добрим, слухняним, не за роками серйозним. Він
завжди поспішав на допомогу до тих, хто потребував її, намагався
допомогти, всіх заспокоїти.
Коли Миколай виріс, став священиком у місті Мири Лікійської країни.
Те багатство, яке залишилося у нього від батьків, він роздав усім бідним
людям. І намагався допомогти кожному, хто цього потребував, але
робив це таємно, щоб люди не знали, хто їм допомагає. А коли вони
знаходили у себе під порогом їжу, одяг чи гроші, то навіть не знали, кому
дякувати. Колись один бідняк побачив святителя, але святий Миколай
попросив його нікому про це не розповідати і дякувати не йому, а Богу.
Одного разу святитель Миколай плив на кораблі в морі. Раптом
налетів сильний вітер, піднялася висока хвиля – і корабель став тонути.
Всі, хто були на кораблі, закричали: « Горе нам! Гинемо! Молися, свя-
щеник!» « Не бійтесь, – твердо сказав святий Миколай, – тільки вірте,
що Бог нам допоможе». І ось після молитви святого Миколая буря не-
сподівано стихла, море стало спокійним, і можна було продовжувати
плавання.
Люди пам’ятають, як святитель Миколай оживив матроса, який
упав на палубу і насмерть розбився. Іншим разом врятував від смерті
невинних воєвод, осуджених до страти. І ще багато-багато чудес здій-
снив святитель Миколай при житті і продовжує здійснювати тепер.
Він часто допомагає подорожнім, коли вони заблукали, рятує від
нещасть у дорозі, допомагає добрим і благочестивим дівчатам знайти
достойних наречених. Святий Миколай завжди заступається за вдів і
сиріт, допомагає дітям.
Кожної зими, 19 грудня, ми святкуємо День святого Миколая. В
храмах служать молебні, а діти, які допомагають батькам і були слух-
няними, добрими, чесними, обов’язково знаходять у себе під подушкою
солодощі або іграшки.
На свято завітали наші рідні: мами, тата, бабусі, дідусі, молодший братик.
Ми вдячні рідним за увагу та допомогу: адже вони вчили з нами віршики,
розповіді. А ще наші мами та бабусі відкрили майстерню, в якій народилися
ті чудові сніжинки, які прикрасили актову залу. Як гарно проводити великою
родиною улюблене свято!
для учнів початкової школи. Ми старанно готувалися: вивчили вірші, пісні.
Але найцікавішим було те, що за час підготовки до свята ми дізналися, що
святий Миколай – це не казковий персонаж, якого придумала людська уява.
Християни різних обрядів (православні, греко- та римо-католики)
пам’ятають та шанують його як великого святого.
Миколай Чудотворець – улюблений святий нашого народу. Чим же
заслужив він любов людей?
Його називають святитель Миколай, тому що він був священиком. Його
називають Чудотворець, тому що здійснив багато-багато чудес. Його
називають Мирлікійським, тому що він був священиком в місті Мири
Лікійської країни.
Було це дуже-дуже давно, більше 1700 років. В країні Лікійській,
в місті Патари жило праведне подружжя – Нонна і Феофан. Жили вони
в мирі й згоді, та тільки одна печаль була у них – не було дітей. Нонна
і Феофан молилися, щоб Господь послав їм дитину, життя якої вони
обіцяли посвятити Богу. Якою ж великою була радість благочестивих
батьків, коли у них народився син!
Батьки принесли малюка до храму хрестити – і раптом сталося чудо:
немовля само стало ніжками на дно купелі і так простояло 3 години.
Всі присутні були настільки вражені, що навіть не наважувалися його
підтримувати. При хрещенні малюк одержав ім’я Николай, що означає
«переможець народів».
Ріс хлопчик дуже добрим, слухняним, не за роками серйозним. Він
завжди поспішав на допомогу до тих, хто потребував її, намагався
допомогти, всіх заспокоїти.
Коли Миколай виріс, став священиком у місті Мири Лікійської країни.
Те багатство, яке залишилося у нього від батьків, він роздав усім бідним
людям. І намагався допомогти кожному, хто цього потребував, але
робив це таємно, щоб люди не знали, хто їм допомагає. А коли вони
знаходили у себе під порогом їжу, одяг чи гроші, то навіть не знали, кому
дякувати. Колись один бідняк побачив святителя, але святий Миколай
попросив його нікому про це не розповідати і дякувати не йому, а Богу.
Одного разу святитель Миколай плив на кораблі в морі. Раптом
налетів сильний вітер, піднялася висока хвиля – і корабель став тонути.
Всі, хто були на кораблі, закричали: « Горе нам! Гинемо! Молися, свя-
щеник!» « Не бійтесь, – твердо сказав святий Миколай, – тільки вірте,
що Бог нам допоможе». І ось після молитви святого Миколая буря не-
сподівано стихла, море стало спокійним, і можна було продовжувати
плавання.
Люди пам’ятають, як святитель Миколай оживив матроса, який
упав на палубу і насмерть розбився. Іншим разом врятував від смерті
невинних воєвод, осуджених до страти. І ще багато-багато чудес здій-
снив святитель Миколай при житті і продовжує здійснювати тепер.
Він часто допомагає подорожнім, коли вони заблукали, рятує від
нещасть у дорозі, допомагає добрим і благочестивим дівчатам знайти
достойних наречених. Святий Миколай завжди заступається за вдів і
сиріт, допомагає дітям.
Кожної зими, 19 грудня, ми святкуємо День святого Миколая. В
храмах служать молебні, а діти, які допомагають батькам і були слух-
няними, добрими, чесними, обов’язково знаходять у себе під подушкою
солодощі або іграшки.
На свято завітали наші рідні: мами, тата, бабусі, дідусі, молодший братик.
Ми вдячні рідним за увагу та допомогу: адже вони вчили з нами віршики,
розповіді. А ще наші мами та бабусі відкрили майстерню, в якій народилися
ті чудові сніжинки, які прикрасили актову залу. Як гарно проводити великою
родиною улюблене свято!